ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Крила потрібні лиш тим, хто літає.

Подумай, як живуть люди,

Що вони роблять, де вони?

Затримайся і поміркуй,

Чому одні ходять пішки, інші літають?...

Пропонуємо Вашій увазі методичну розробку

Олександра Стрилюка

Інноваційні технології – шлях до формування творчих здібностей та пізнавальної активності учнів на уроках української мови та літератури

Методична розробка

Робота присвячена одній із актуальних проблем викладання української мови та літератури – використанню інноваційних технологій у практиці роботи сучасної школи. У посібнику приділено увагу інноваційним технологіям, подано теоретичний матеріал про наукові основи дослідження нестандартних форм навчання, наведено приклади вправ та розробки уроків і позакласних закладів.

Для вчителів української мови та літератури, студентів педагогічних навчальних закладів.


https://naurok.com.ua/metodichna-rozrobka-innovaciyni-tehnologi-shlyah-do-formuvannya-tvorchih-zdibnostey-ta-piznavalno-aktivnosti-uchniv-na-urokah-ukra-nsko-movi-ta-literaturi-76736.html.

Ефективні інноваційні прийоми навчання

1.2. Інформаційні технології

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різних електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передача, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання.

Інформаційна технологія визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розкриває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

Основні переваги інформаційної технології:

1) економічний ефект;

2) можливість у ході навчання швидко вирішувати на комп’ютері завдання, що вимагають значних витрат при неавтоматизованому навчанні;

3) переваги індивідуальної роботи з учнем перед навчанням групи учнів;

4) великий обсяг інформаційного і довідкового матеріалу, до якого учень може дуже просто звернутися при ефективній організації доступу;

5) можливість легко моделювати різноманітні проблемні ситуації в процесі навчання;

6) неупередженість контролю знань учня;

7) можливість виставлення об’єктивної точної оцінки при контролі знань;

8) у часі: можливість виграти у часі при контролі знань учнів та їх діагностиці, виграш у тиражуванні та представленні контрольних та самостійних робіт, обробка результатів та їх оперативне доведення до відома учнів [30;150].

Основні недоліки інформаційної технології:

1. Технології програмованого навчання суттєво зменшують і навіть зовсім руйнують такі компоненти діяльності учнів, як інтелектуальну, мотиваційну, емоційну.

2. Не здійснюється розвиток учня як суб’єкта діяльності. Тому особливу увагу потрібно приділити:

–       розвиткові інтелектуальної сфери: мислення, пам’яті, уваги, чисельних навичок (аналіз, синтез, співставлення), пізнавальних умінь (бачити протиріччя, проблему, ставити питання, висувати гіпотези), формуванню предметних знань, умінь, навичок;

–       розвиткові мотиваційної сфери: формуванню потреби в знаннях, в пізнанні природи, суспільства, людини, закономірностей мислення і пізнання, потреби у володінні способами перетворювальної діяльності, виховання мотивів навчання;

–       розвиткові емоційної сфери: формуванню необхідних навичок керування своїми почуттями і емоційними станами, вихованню адекватної самооцінки;

–       розвиткові вольової сфери: формуванню цілеспрямованості, вміння долати нервове напруження, розвиткові ініціативи, впевненості у своїх силах, розвиткові умінь володіти собою.

3. Ефективність досягнення мети навчання не є беззаперечною для будь-якого програмного забезпечення і залежить передусім від його якості.

Використання комп’ютера має свої особливості на різних етапах уроку, а саме:

1) актуалізації опорних знань учнів;

2) формування нових понять і способів дій;

3) використання знань, формування умінь.

Багато залежить від специфіки предмета: важко формалізувати знання з гуманітарних дисциплін, розвивати творчі вміння. Тому другий етап у більшості випадків проводимо традиційними вербальними методами. А от перший і третій етапи цілком піддаються комп’ютеризації. На етапі актуалізації комп’ютер допоможе заповнити прогалини у знаннях учнів незалежно від того, з якої причини вони відсутні, допоможе пригадати необхідні опорні знання і способи дій. Учитель  може отримати інформацію про рівень актуалізації знань усіх учнів.

На етапі використання знань, формування умінь комп’ютер дає можливість залучити всіх учнів до самостійної роботи відповідно до рівня їх можливостей.

Виникає запитання: яким чином впроваджувати елементи новітніх інформаційних технологій на уроках мови і на яких етапах? Їх можна впроваджувати на уроках від мотиваційного до рефлексійного рівня. У програмі Power Point, яка використовується для унаочнення як ТЗН, можна створювати презентації. Презентації складаються із певних слайдів, картинок, які змінюють одна одну, їх можна використовувати на мотиваційному рівні як зацікавлюючий момент. Наприклад, на уроці розвитку зв’язного мовлення у 7 класі на тему «Твір-опис зовнішності людини за картиною» після вступного слова вчителя можна запропонувати дітям переглянути слайди, на яких зображені люди (на картинах, у скульптурах, на фотографіях), а потім поставити до школярів питання: кого ви бачили на моніторі комп’ютера? Діти, зрозуміло, скажуть, що бачили людей, різних за віком, зовнішністю та епохою, у якій вони живуть. «Отже, – продовжує вчитель, – на сьогоднішньому уроці ми будемо описувати зовнішність людини». Перегляд слайдів можна супроводжувати відповідною музикою.

Презентацію, створену у програмі Power Point, можна використовувати під час вивчення різних навчальних тем (наприклад, до будь-якої частини мови з розділу «Морфологія»: «Іменник», «Дієслово», «Прислівник» та інші). По-перше, слайди у цьому випадку замінюють таблиці, по-друге, своєю яскравістю мають більше шансів вплинути на учнів і їм запам’ятатися; по-третє, якщо зацікавити дітей, то самі вони можуть їх створювати. А це, в свою чергу, активізує розумову діяльність учнів, призводить до підвищення ефективності процесу навчання, тому дитина, створюючи певну презентацію, не тільки принесе користь вчителеві, а й краще запам’ятає навчальний матеріал, міцніше його закріпить. Оскільки багато шкіл переходить на модульну систему навчання, то добре подавати теоретичний матеріал блоками.

Основні переваги інформаційної технології:

1) економічний ефект;

2) можливість у ході навчання швидко вирішувати на комп’ютері завдання, що вимагають значних витрат при неавтоматизованому навчанні;

3) переваги індивідуальної роботи з учнем перед навчанням групи учнів;

4) великий обсяг інформаційного і довідкового матеріалу, до якого учень може дуже просто звернутися при ефективній організації доступу;

5) можливість легко моделювати різноманітні проблемні ситуації в процесі навчання;

6) неупередженість контролю знань учня;

7) можливість виставлення об’єктивної точної оцінки при контролі знань;

8) у часі: можливість виграти у часі при контролі знань учнів та їх діагностиці, виграш у тиражуванні та представленні контрольних та самостійних робіт, обробка результатів та їх оперативне доведення до відома учнів [30;150].

1.5. Проєктне навчання

Вивчення української мови та літератури в середній школі спрямоване на досягнення певних цілей: виховних, навчальних, розвивальних. У рамках шкільної програми, коли кількість годин на вивчення мови та літератури невелика, перед учителем постає завдання: дати учням повне уявлення про літературний процес на Україні, сформувати необхідні знання і вміння, застосовувати їх на практиці.

На допомогу вчителеві приходять сучасні інформаційні технології, використання яких полегшує доступ до інформації, урізноманітнює, індивідуалізує та диференціює навчальний процес, що надає учителю можливість залучити учнів до активної участі в освітній діяльності, допомагає розвивати творчі й аналітичні здібності школярів.

Серед багатьох методів роботи, які стимулюють учнів до нових знань, до творчості, ми застосовуємо метод проектів, в основі якого – дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, у виборі теми, методів, форм роботи – широкі можливості. Учні усвідомлюють значну відповідальність: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво, було цікаво шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Основна мета методу проекту – надання учням можливості здобувати знання під час розв’язання практичних завдань або проблем, які вимагають інтеграції знань із різних галузей. Учителеві в проекті відводиться роль координатора, експерта, додаткового джерела інформації.

Проектування можна застосовувати на різних етапах вивчення теми. На захист проектів можна відводити як цілий урок, так і певну його частину. Проекти можуть бути тематичні (присвячені вивченню однієї теми), а також підготовлені і проведені в межах тематичного оцінювання, проекти можуть готуватися до вивчення творчості письменника, твору тощо.