МЕТОДИЧНИЙ ВЕРНІСАЖ

МЕТОДИЧНИЙ ВЕРНІСАЖ

Від сучасних педагогічних технологій –

 до ефективного розвитку компетентної особистості

                                Якщо ти народжений без крил, не заважай їм рости!

                                                                                                             Коко Шанель

Французький модельєр і засновниця

 будинку Chanel вважала, що успіху

часто домагаються ті, хто

не підозрює про неминучість поразки.

Короткова І. І.

Дослідницька робота як фактор розвитку педагога і учня.

Коваленко С. М.

Інноваційні методи навчання на уроках української мови та                    літератури.

Кударенко Т. М.

Нестандартні диктанти  на уроках української мови та        

літератури.

Ляшевич Т. М.

 Інноваційні підходи до роботи з казкою Види казок.  

Короткова І.І.

ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА ТА УЧНЯ

У сучасній педагогічній науці останнім часом значна увага приділяється творчій пошуковій діяльності вчителя, спрямованій на впровадження нових педагогічних технологій, на особистісно орієнтований підхід у навчанні та вихованні, на гуманізацію і демократизацію виховного процесу тощо. Цілком зрозуміло, що сучасний учитель повинен володіти вміннями творчого пошуку, які тісно пов'язані з педагогічним дослідженням.

Дослідницька компетентність, на думку багатьох педагогів відноситься до числа ключових.

Ґрунтовний аналіз здійснено М.С.Головань і В.В.Яценко, у якому стверджується, що дослідницька компетентність передбачає: наявність уявлень про найбільш актуальні напрями досліджень в сучасній теоретичній та експериментальній науці; вільне володіння іноземною (переважно англійською) мовою в галузі професійної діяльності й міжособистісного спілкування; розуміння філософських концепцій в обраній галузі наукової діяльності; володіння методологією наукової дисципліни (галузі), знання її закономірностей і головне готовність використовувати знання даної галузі у своїй практичній діяльності; уміння чітко формулювати суть досліджуваної проблеми, мету, об'єкт, предмет, робочу гіпотезу, завдання дослідження, спланувати експеримент.

Дослідницька компетентність – це цілісна, інтегративна якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні ставлення та особистісні якості і виявляється в готовності й здатності здійснювати дослідницьку діяльність з метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування творчого підходу в плануванні, прийнятті рішень, аналізі та оцінці результатів дослідницької діяльності. Природа дослідницької компетентності така, що вона може виявлятися тільки в органічній єдності з мотивами та цінностями людини, тобто за наявності ціннісно-смислового ставлення, глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності.

Особливу роль у роботі з молоддю відіграє залучення учнів до дослідно-експериментальної роботи. У нашому навчальному закладі здійснюємо цю роботу через участь обдарованої молоді у секції «Українська мова» МАН.

На початку календарного року учні, які навчаються у МАН, обирають теми наукових робіт, узгоджують їх з учителями-консультантами.

У процесі виконання науково-дослідної роботи учні набувають умінь самостійно працювати з першоджерелами, використовувати  певні  методики  дослідження,  визначати  мету,  розробляти  гіпотезу, аналізувати та синтезувати отримані експериментальні дані, робити висновки. Таким чином, науково-дослідна робота учнів – це самореалізація власного творчого потенціалу, засіб розвитку аналітично-синтетичного мислення, потужне мотивування до вивчення української мови.

Порядок і умови проведення конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів проводиться за двома етапами. Перший етап здійснюється безпосередньо в навчальному закладі, а другий – на районній конференції захисту науково-практичних робіт МАНу.

Ми розробили систему роботи з учнями, яка складається з таких етапів:

1. Підготовчо-організацінннй етап:

- створення програми науково-дослідної роботи загальноосвітнього навчального закладу;

- розробка програми науково-дослідної роботи;

- створення банку даних про учнів, які виявляють схильності до науково-дослідної роботи;

- розробка учителями-предметниками індивідуальних програм для учнів.

2. Етап формування основ науково-дослідної роботи:

- вибір напрямку науково-дослідної роботи;

- вибір відповідних способів пізнання;

- здійснення активної і продуктивної діяльності учнів, щодо одержання певних наукових результатів, осмислення їх як складової частини наукового пізнання.

3. Аналітико-узагальнюючий та корегувальний етап:

- обговорення результатів науково-дослідної роботи учнів на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорі, на батьківських зборах, в органах учнівського самоврядування;

- аналіз результативності участі учнів шкіл у всеукраїнських олімпіадах, конкурсах-захистах МАН, інших оглядах;

- щорічна корекція банку даних учнів, які виявляють схильності до науково-дослідної роботи, та творчих учителів.

На цих етапах ми пропонуємо такі форми роботи:

- робота психолога з учнями;

- введення спецкурсів за вибором учнів, підготовка учнів до участі в олімпіадах;

- створення клубів за інтересами, учнівських об'єднань;

- участь в олімпіадах, конкурсах-захистах МАН, інших представницьких заходах;

- використання комп'ютерних технологій, педагогічної преси.

Залучаючи учнів до наукової та експериментальної роботи, ми розвиваємо в них природні здібності та задатки, створюємо умови для їх творчого самовдосконалення.

П’ять років на базі нашого навчального закладу функціонує філія МАНу з української мови. Учні постійно беруть участь у конкурсі-захисті наукових робіт, здобувають призові місця, зокрема у 2018-2019 н.р. робота  Таран Ірини « Походження назв спорідненості та свояцтва в українській мові» - І місце, 2019-2020 н.р.,  робота Савченко Марини «Мікротопоніми села Новий Стародуб» - ІІ місце. Марина брала участь у ІІІ (обласному) етапі захисту наукових робіт. Словник мікротопонімів нашого населеного пункту, складений ученицею, можна використовувати під час уроків літератури рідного краю.

Перш ніж працювати над обраною темою, учень повинен мати уявлення про методи наукового дослідження – тобто шлях дослідження, спосіб досягнення рішень конкретних завдань. При дослідженні мовних фактів можуть бути використані, наприклад, такі методи: індукція, дедукція, аналіз, синтез, описовий, порівняльно-історичний, лінгвістичної географії, зіставний, структурний, методи соціолінгвістики (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, експериментування тощо).

Не менш важливо обрати актуальну тему для дослідження. Саме тому постійно проводиться моніторинг найбільш перспективних напрямків роботи, організовуються загальношкільні слухання, конференції.

Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі і дослідницько-пізнавальний.

Проте разом з успіхом з’являються і проблеми. Як показує досвід роботи, типовими недоліками багатьох учнівських наукових досліджень є

ü   їх реферативно-описовий характер;

ü   неповнота розкриття теми (це часто трапляється через те, що сама тема сформульована занадто широко й учень просто фізично не в змозі її осягнути й дослідити);

ü   відхилення від теми дослідження;

ü   невизначеність завдань дослідження, які потрібно виконати задля досягнення мети;

ü   відсутність посилань на використану літературу;

ü   недотримання наукового стилю викладу;

ü   відсутність власних висновків, які б логічно випливали з проведеного дослідження;

ü   наявність пунктуаційних, стилістичних, мовленнєвих помилок тощо.

Тому під час проведення науково-дослідної роботи учитель виконує роль координатора взаємодії та помічника, який не перевищує ступінь допомоги і не гальмує творчу самореалізацію кожного учня, розвиває здібність учня критично оцінювати результати своїх дій і закріплювати їх в індивідуальному досвіді. За таких умов загострюється почуття відповідальності учня за свою роботу, що підносить його як людину, особистість і суб'єкт суспільного життя.

Отже, науково-дослідна робота учнів основної школи передбачає активне керування пізнавальною діяльністю учнів і формує їх творчі здібності. Можна із впевненістю стверджувати, що без цього напрямку у навчально-виховному процесі його не можна вважати сучасним і таким, що забезпечує якісну підготовку учнів основної школи. І головне – саме науково-дослідна робота є потужним поштовхом до мотивації вивчення предмету, оскільки спрямовує учнів на науковий пошук.

Використана література
О. М. Стрилюк "Інноваційні технології - шлях до формування творчих здібностей та пізнавальної активності учнів на уроках української мови та літератури."

                                                                                                  Коваленко С.М.

ІННОВАЦІЙНІ  МЕТОДИ  НАВЧАННЯ НА  УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Урок – це дзеркало загальної і

педагогічної культури учителя,

 мірило його інтелектуального багатства,

показник його кругозору та ерудиції.

Василь  Сухомлинський

Навчання в школі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини.

“Прагнення до знань, - відзначав В.Сухомлинський, - живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але радісної, привабливої, жаданої для дитини праці”.

Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”.

Тому використання й проведення різних нестандартних уроків є найефективнішим засобом, для організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі школярів, що сприяє досягненню високих результатів у роботі та розвиткові творчих здібностей учнів.

 Єдиним, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

   Творче розповідання

Одним з найефективніших методів розвитку словес­ної творчості є творче розповідання, результатом якої є зв'язна, логічно по­слідовна розповідь. На відміну від фактичної розпові­ді (переказу, сюжетної розповіді з досвіду, опису по пам'яті)  в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов'язковими компо­нентами такої розповіді мають бути самостійно створе­ні дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Види творчих розповідей на словесній основі:

ü Розповідь на тему, запропоновану вчителем.

ü Розповідь за планом.

ü Розповідь за запропонованим початком.

ü Розповідь за опорними словами.

ü Розповідь зі зміною особи оповідача.

ü Розповідь про життя героя твору (персонажа) за колективно (самостійно) складеним простим (складним) планом.

ü Власні висловлювання про твір, подію, героя.

ü Розповідь за мотивами художніх творів.

ü Складання казки-небилиці.

ü Складання творчої розповіді, казки за власним сю­жетом, за прислів’ям.

ü Творчі перекази невеликих за обсягом епічних творів чи фрагментів з них.

ü Розповідь за  картиною, малюнком, ілюстрацією.

ü Розповідь за виставою, кінофільмом, мультфільмом

ü Розповідь-роздум.

ü Розповідь-етюд.

ü Сценарій відеокліпу до фрагменту літературного твору тощо.

Кожен вид творчих розповідей потребує своїх прийо­мів і методів навчання.

                     Сформувати навички учнів складати творчу розповідь за опор­ними словами допоможе метод «Припущення на основі запропонованих слів». Перед початком читання твору учитель дає учням три-чотири слова, взяті з тексту, та пропонує скласти оповідання, в якому використовуються ці слова. Наприклад, перед читанням казки В.Королів-Старого «Хуха Моховинка» вчитель називає слова: хуха, сокира, будиночок, коза Лиска – та просить п’ятикласників скласти історію про ці чотири речі. Для цього можна об’єднати школярів у пари. Опорні слова можна унаочнити, запропонувавши школярам малюнкові зображення речей, або подивитись буктрейлер.

                     Вправляти школярів  у складанні власних висловлювань про твір, подію, героя допоможе використання методу «Щоденник подвійних записів». Під час читання твору учень робить записи у таблиці. В лівій колонці записує, який момент або персонаж його вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч – пише коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо).

Наприклад, читаючи казку В.Королів-Старого «Хуха Моховинка», учні можуть зробити такі записи у щоденник.

Прийшла на Моховинку біда... Що було робити?.. Лишалося одно: шукати нового помешкання, дарма що всі родичі й знайомі кликали Моховинку до себе жити.	Хуха втратила житло, і тепер їй довелося шукати нову хатинку. Це було дуже складно, тому що вже почалася зима. Мені подобається, що Моховинка така незалежна, самостійна, сильна і горда. Вона не хотіла бути обтяжливою для своїх родичів, тому і шукала собі домівку. Я б, мабуть, у такій ситуації скористався допомогою родичі.
«…Отже, вночі в ту сітку й заплуталась старша коза Лиска. Чим дужче вона борсалася в ній, тим дужче заплутувалась».	Моховинка не залишила у біді козу Лиску. Вона звернулася до дітей за допомогою. Але це ж було небезпечно! А що, якби діти образили хуху? Моховинка – вірний, турботливий друг. Тому вона пішла на ризик, аби лише врятувати Лиску. У Моховинки варто повчитися, як потрібно дружити.
“–Так, я – Хуха! І навіть та сама, якій ти зруйнував торік хатку, а потім у хаті в добрих людей хотів мене зарубати своєю сокирою... Дід затрусився ще дужче. Він був певен, що тепер Хуха помститься на ньому”.	Хуха-Моховинка врятувала діда, який приніс їй так багато лиха. У цій ситуації у Моховинки була можливість помститися, але вона вчинила прекрасно, рятуючи людину. Це приклад для мене: не пам’ятати зла, робити якомога більше добра людям, навіть тим, хто колись мене образив.

                     Складати творчі розповіді від імені героїв допоможе використання методу РОФТ (роль, отримувач, форма, тема).

РОФТ – це письмова діяльність, що зазвичай використовується на етапі підсумку уроку. Учням даються ролі, які пов’язані зі змістом уроку (герой, письменник, якийсь живий чи неживий персонаж твору, явище природи тощо). Вони обирають отримувача для свого повідомлення та форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі.

Наприклад:

Роль (хто пише)	Отримувач аудиторія (хто отримує)	Формат (у якій формі)	Тема (про що це)
Хуха-Моховинка	Діти	Лист	Будьте добрими і милосердними!
Дід	Хуха-Моховинка	Звернення	Прости  мені, Хухо…
Коза Лиска	Хуха-Моховинка	Подяка	Дякую тобі за твоє добре серце!

Можна продовжувати перелік методів та прийомів, що застосовуються  на  уроках. Але, у процесі своєї роботи ми переконалися, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

   Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу  - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

      Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.

Список  використаної літератури

Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник./Авт.- уклад. О.Пометун, Л.Пироженко, - 2007.

Нісімчук А.С.,Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К,2000.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. –К,;А.С.К.,2004.

Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті; Навчальний посібник/ За.заг. ред.. С.П.Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2003, -200с.

Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання./О,І.Пометун, Л.В.Пироженко,-К,; Видавництво А.С.К.,2003. – 192 с.

Фасоля А.М. Урок в умовах особистістісно-зорієнтованого навчання/ Українська мова і література. -2003,-%46.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ   Коваленко С. М.

"Інноваційні методи навчання на уроках української мови та                    літератури"

ВІДЕО   Габелко Н. В. "Буктрейлер. Василь Королів  - Старий "Хуха Моховинка" (2, 36  хв.)

                                                                                                                       Кударенко Т.М.  

НЕСТАНДАРТНІ ДИКТАНТИ 

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  Як відомо, навчальна інформація сприймається більш ефективно, коли подається у цікавій формі. Це обов'язкова умова що постає перед учителем, який проводить той чи інший тип нестандартного уроку, де педагог намагається подавати навчальний матеріал, передусім, у загадковій і незвичній для учнів формі, щоб стимулювати їх пізнавальний інтерес.

  Одним із провідних напрямів розвитку компетентності учнів є розвиток писемної грамотності на уроках української мови. Учень повинен не тільки грамотно і красиво висловлюватись, а й грамотно писати, застовуючи вивчені правила на письмі.

  Людина повинна бути грамотною – правильно писати, красиво говорити. Близько 70% учнів не можуть застосовувати вивчені правила при написанні диктантів, переказів, творів. Цікаві форми роботи допомагають швидко та якісно перевірити знання дітей, розширити їхній кругозір, ефективно розпочати вивчення нової теми.

  До таких нестандартних завдань з української мови відносимо різні види диктантів: диктант-вікторина, диктант-попурі, логічні диктанти, дубль-диктант, «німий» диктант, стилістичний диктант

Диктанти-плутанки

 На дошці записані слова, у яких переставлені склади. А може навіть цілі речення. Діти, переставляючи склади, відтворюють ізаписують слова. Такий вид словникового диктанту доцільнийяк під час вивчення нового матеріалу, так і закріплення вивченого.

Диктанти-асоціації

  Вчитель дає ключове слово, а діти добирають і записують слова, які асоціюються у них в зв’язку із запропонованим вчителем словом. Цей вид диктанту можна застосувати на будь-якому етапі уроку.

Диктанти « Блискавка»

  Для диктанту такого виду добираються речення короткі, на вивчені правила. Вчитель читає речення один раз, учні повторюють його і пишуть самостійно. Перевіряється диктант взаємно в парах, або звіряється зі зразком на дошці чи в підручнику. Матеріалом до цих диктантів можуть бути прислів’я та приказки. Такі диктанти сприяють розвитку слухової пам’яті, розвивають навички самоконтролю.

Диктанти « Далі буде»

  Текст такого диктанту учні пишуть упродовж кількох уроків. Вчитель добирає текст таким чином, щоб він міг зацікавити дітей. Записується диктант логічно завершеними частинами. На наступному уроці перед записом нової частини, вчитель повторює попередньо записані частини тексту, щоб нагадати дітям зміст записаних частин.

Загадкові диктанти 

  Методика написання загадкового диктанту така: вчитель загадує загадки, учні відгадують їх і записують слова-відгадки. Потім перевіряють диктант (це може бути звірка з дошкою, взаємоперевірка в парах та інші види перевірки) і виконують інші завдання з матеріалами диктанту. Наприклад, під час вивчення теми «Правопис слів із ненаголошеними е-, и-» дається таке завдання: записати слова-відгадки, підкреслити ненаголошені е-, и-, пояснити правила написання слів, визначити, правопис яких слів перевіряється за словником.

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь. (Лелека)

Олена зелена, не сіяна, не саджена,

Хто доторкнеться,

 Той обпечеться. (Кропива)

Хто крилатий, гарний, гожий,

На красиву квітку схожий,

 Має довгий хоботок,

П’є нектар ним із квіток? (Метелик)

 Триколісний друг у мене,

 Має він кермо зелене.

Ще сидіння та педалі…

Певно, ви його впізнали? (Велосипед)

Що за жучок це – яскравий, моторний,

Спинка червона у крапочку чорну,

Сам симпатичний, хоча і маленький,

 Гарний на вроду він та веселенький. (Сонечко)

Він шепоче: «Шу-шу-шу…

Листя обірвать спішу.

З ним я у осіннім гаї

У таночку покружляю». (Вітер)

Навіть в спеку, відчайдуха,

Не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться.

Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь)

Запах, колір – все відмінне,

Посміхнешся неодмінно.

Як серединку кусати,

Скривить так, що й не впізнати. (Лимон)

Навесні старий садок

Вкрив барвистий килимок,

 І над вишнями в гіллі

Загули, мов дзвін…(Джмелі)

Графічний диктант

  Такий вид диктанту застосовується під час вивчення різних пунктограм. Наприклад, запишіть речення схематично:

1. Він усе записував: пісні народні, казкий приказки, звичаї і самі мелодії пісень.

 2. Твори Шевченка: поетичні й прозові, його листи -- пройняті любов’ю до знедолених і ненавистю до експлуататорів.

 3. Кам’яне вугілля і залізна руда, нафта і газ, нікель і марганець – все це скарби України.

Фразеологічні диктанти

  Матеріалом для цих диктантів є прислів’я, приказки, фразеологічні звороти, порівняння. Завдяки їм діти не тільки закріплюють вивчений граматичний матеріал, а й долучаються до багатющої скарбниці народної творчості. Форми проведення таких диктантів різноманітні: речення- добавлянки, словникові, вибіркові,творчі та інші. Я нiколи не бачив його таким говiрким. То завжди сидить на людях, мов дзвiн без'язикий, …, ховає у собi слова, як скарби в землi. А це, бач, навiть жартувати зволив, … (М.Стельмах).

Диктанти-вірші

   Відчуття рими, логічне мислення фонематичний слух формують ці диктанти. Найпростіший варіант диктанту – коли вчитель диктує рядки з віршів, а учні дописують тільки останнє слово в рядку.

Як виросту – збудую (дім, хату, оселю)

 Поставлю колесо (приладнаю приб’ю, прикріплю)

 А там я поселю (крилату, летючу, літаючу)

Лелечу клекітну (родину, сім’ю, пару)

Нехай розводиться (селиться, гніздиться)

 По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях)

Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається)

Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).

 Диктанти «Перевіряю себе»

   Діти пишуть текст під диктовку. Перевіряють написане, підкреслюють сумнівні для себе місця в тексті. Перевіряють себе, запитують у вчителя про написання того чи іншого слова, чи постановку розділового знака. Як варіант – учні виправляють помилки, користуючись словниками чи підручниками. Перевіряючи такі диктанти, вчитель враховує тільки не виправлені учнем помилки. Такі диктанти підвищують активність учнів, виробляють у них навички самоконтролю.

 Зразок : Звичайнісінький диктант, який часом завдає нам клопотів, і той виявляється чужинцем, «римлянином». У латинській мові було слово, яке означало «говорити для записування». Далі це слово («діктаре») почало означати «розпоряджатися, наказувати». Тому серед нащадків цього латинського слова ми зустрічаємо і нашого знайомого —скромний шкільний диктант, і грізне слово диктатор — особа, що має необмежену владу та нав’язує свою волю іншим, і багато інших слів.

Диктанти-ігри

  Мовні ігри мають велике значення для розвитку мови й мислення учнів; вони активізують та розширюють їхній словниковий запас, привчають проводити аналітичну й синтетичну роботу над словом і реченням, поліпшують фонематичний слуху дітей. Крім того, цікаві ігри на уроках мови викликають позитивні емоції у школярів, під час гри вони виявляють самостійність, ініціативу в закріпленні та засвоєнні навчального матеріалу. Завдяки мовним іграм учні отримують можливість застосувати на практиці свої знання та вміння.

Диктанти « Хочу все знати»

  Нижче запропоновані диктанти корисні й цікаві не лише тим, що відсортовані за конкретними темами, а отже й концентрують в собі максимум необхідного для засвоєння граматичного та лексичного матеріалу, а й тим, що носять загальний розвиваючий характер і сприяють розширенню кругозору дитини.  Диктанти «Хочу все знати» сприяють розвитку кругозору дитини в різноманітних галузях знань. Цікава інформація про оточуючий світ подається в них у доступній формі, що сприяє легкому її засвоєнню. Один чоловік загубив кому та крапку з комою і почав боятися складних речень, шукав фрази, щоб були простіші. За нескладними фразами прийшли й нескладні думки. Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його ніщо не хвилювало, не радувало, до всього ставився байдуже. Згодом чоловік загубив знак питання і перестав запитувати. Жодні події не викликали у нього цікавості. Через деякий час він загубив двокрапку та тире, тому перестав пояснювати людям свої вчинки, щось заперечувати. Нарешті у нього залишилися одні лапки. Він не міг висловити жодної власної думки, ідеї, завжди когось цитував. Так він розучився думати і дійшов до крапки. Бережіть розділові знаки! Це – важливий засіб висловлювання думок. (О.Каневський)

Диктанти – тести

  Диктант-тест раджу писати в кінці вивчення теми для здійснення початкового контролю знань. У результаті такої роботи вчитель побачить рівень засвоєння знань з теми, щоб мати можливість скоригувати знання і уміння учнів перед проведенням підсумкового контролю знань з певного розділу вивченого матеріалу.

 Тема «Апостроф»: ім'я, під'їхати, в'їхати, об'ява, сім'я, м'ята, м'ятний, пір'я, м'яч, п'ять, з'їхати, м'ясо, дерев'яні, Мар'янка, м'який, пам'ять, пам'ятник, пам'ятати, з'їзд, пам'ятник, дев'ять, реп'ях, солов'ї, бур'ян, подвір'я, розв'язали, з'їв, з'юрмитись, зв'язали, прислів'я, об'єднати, роз'їхатись, здоров'я, хлоп'ята, роз'яснити, в'юн, кам'яне, з'явився, полум'я, від'їхав, з любов'ю, п'явки, ганчір'я, міжгір'я, черв'як, п'ятниця, рум'яний, сузір.'я, б'ють, в'ють, п'ята, п'ятак, п'ятірня, в'язка, м'який, м'якший, повір'я, міжгір'я, підгір'я, в'ялий, м'язи, гороб'яче, м'якнути, м'якосердий, м'якотілий, м'ясорубка, комп'ютер.

Цифрові диктанти

  Ці диктанти проводяться з метою перевірки вмінь учнів аналізувати мовні явища. Із тексту, який диктується з нумерацією, школярі мають виписати числа тих речень, у яких наявне певне мовне явище. Після вивчення теми «Однорідні члени речення» доцільно прочитати такий текст:

1.Мово рідна! 2.Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. 3.Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. 4.Красо моя! 5.У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. 6.У тобі, мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. 7.Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. 8.Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в години смутку! 9.Люблю тебе і в гнів і, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів. 10.Люблю і твою ніжність, коли ти одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце. 11.Світлоносна! 12.Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. 13.Тож такою і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою).  

Ключ: 2, 5, 6, 7, 8, 9, 12
.

Акродиктанти

  Такі диктанти сприяють удосконаленню правописних навичок учнів. Тренувальні вправи подані із зашифрованимив них висловами. Під час виконання таких завдань не можна переставляти місцями слова та словосполучення. Інакше з підкреслених букв не складеться вислів. Розподіліть подані іменники за відмінами. Окантовка, вдих, графолог, снасть, книга, теля, милиця, пугач, мати, ім’я, ошатність, Езоп, огида, діяч, курча, вісь, миля

Ключ. Підкресліть у кожному слові1,2 та 3 відмін другу від початку букву і прочитаєте відомий вислів (« Книги – друзі наші»). Подані іменники запишіть у дві колонки: а) змінювані, б) незмінювані:

  Отже, такі нестандартні завдання допомагають вчителеві урізноманітнити форми роботи на уроці, сприяють створенню атмосфери зацікавленості, ситуації успіху.

Ляшевич Т. М.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РОБОТИ З КАЗКОЮ

Сучасні педагогічні технології позитивно впливають на розвиток спонтанності, тобто вміння швидко та адекватно реагувати в нестандартних ситуаціях, приймати миттєві ефективні рішення. Спонтанність розвивається у діяльності, що вимагає творчого підходу, гнучких нестандартних рішень. Така діяльність може бути реалізована, як на уроці, так і в позакласній роботі, зокрема, в виховних проектах, тренінгах, соціальних ініціативах.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ   "Методи роботи з казкою"
https://vseosvita.ua/library/metodicni-rekomendacii-metodi-roboti-z-kazkou-87588.html


ПРЕЗЕНТАЦІЯ.    Ляшевич Т. М.  "КАЗКА"